Сьогодні прокинувшись з ранку, випив чашку кофійку, як завжди пописав в чаті на форумі під музичку ірон мейден. Дізнався у скорпа який герметик нада для швів післі сварки. Зібрався купу інструменту в рюкзак, помацав шини на велику напів пусті, подумав і так доїду насос всеодно в гаражі. вискочив на двій сів на вел і під мурчання собі під носа "доброе утро последний герой, здраствуй последний герой....ты уходиш туда куда не хочиш ити, ты уходиш туда но тебя там некто не ждет." плавно перетикло в " я виключаю телевизор я пишу тебе письмо, про то что больше не могу смотреть на дерьмо, про то что больше нет сил про то что я почти запил но не забыл тебя". Приъхав до авторинка остановився у месного кабака, половить кайф от головокружений- давление скакнуло. В кабаке лабає СГ-30 лет. тут вспомнив сергея, і подумав цеж скоро і мені 30тнік, і подумав нада валить, купив герметик. Приїхав в гараж побачив своє напів живе чуду і зразу руки опускаються. коли бачу уйму роботи і незнаю за що зразу хватитися. Почав доводити до ума багажник, з ним не вийшло. все якось не так і не то шо я хочу, знов вилізли дирки нові. повалив огромаднійший дощь і тут я чогось почав від цього неймовірно кайфувавть, і вспомнив гансес роузес- новембер рейн. свято закінчилося і пішов я колупати мастику. доколупався до 18 вечера.
як сказав класик - Падвідьом ітогі: 8 годин в гаражі, результат почти не видно. дирки лізуть мілкі але багато, роботи багато незнаю за яку первіше братися і що робити. каша в голові, і від того руки опускаються взагалі. депресняк одним словом. я гот був кинути кусок мастики в воділу який навалював в гаражі "обоже какой мущіна", і щось за песня "раз два"-нешарю
ПС. чого я слухаю рок? він живий і натуральний.в ньому є життя. це стан моєї дущі. і шо самий прикол його не можна свіпати під фанеру. хоча один раз бачив як Илья лагутенко питався це зделать)). фоток седня не буде- влом пережимать. ах да шукаю якись не дорогий магнитофон в гараж.
фанера на метал